1945

В 1944-1945 рр. відновлено промартілі “Праця інвалідів”, “Комунар”і “Кооплозовік”. Було відновлено і механізовані маслозавод, млин, хлібопекарня, річкова пристань, інкубаторна станція, діяла електростанція. У 1945 г. колхоз “12-річчя Жовтня”видавав колгоспникам за трудодень 8 крб. 60 коп., 0,4 кг зерна, 140 грамів картоплі, 600 грамів овочів, 1 кг винограду и 70 грамів меду. У 1945 року книгозбірна відновила свою роботу. [Бекет]

Райпромкомбінат Голої Пристані
(у парку, біля дуба) — 1945 або 1946 р.
Райпромкомбінат Голої Пристані
(у парку, біля дуба) — 1945 або 1946 р.

Травень 1945

Випуск 10-го класу 1944-1945 рр. навчання голопристанської СШ №1 травень 1945 р.
Зворотня сторона, випуск 10-го класу 1944-1945 рр. навчання голопристанської СШ №1 травень 1945 р.

Лютий 1944

У лютому 1944 всі школярі середніх та старших класів писали твори “Що я пережив під час німецької окупації“. В деяких з них зустрічається перелік питань, на які потрібно було відповісти в роботі (в усіх школах абсолютно однаковий). Ось цей перелік:

  1. Что делал и чем занимался в период немецкой оккупации?
  2. Как организовывали свои развлечения?
  3. Какие изменения немцы внесли в общественную жизнь?
  4. Как реагировали на это соседи?
  5. Как встречали Красную Армию и чем помогали ей?

Тобто, можна стверджувати, що за допомогою цих дитячих “анкетних творів”, як іноді називали учні свої роботи, влада намагалась дослідити настрої і дії людей, що як відомо, не за своєю волею залишились на окупованій території і зносили моральні та фізичні знущання нацистів. Діти не підозрюючи цього, були втягнуті в систему визиску. Але в жодному з кількох сотень творів, що зберігаються в архіві ми не побачили відомостей, на які, напевно, сподівались НКВСівці. (Можливо, такі твори просто не потрапили до архівного фонду). [Баранюк, Стукалова, etc]

4 листопада 1943

Підрозділи 5-го гвардійського Донського козачого кавалерійського корпусу зайняли ГП. Із журналу бойових дій 5-го гвардійського Донського козачого кавалерійського корпусу про участь у звільнені ГП, Цюрупинська та ін. населених пунктів Херсонщини від 29 жовтня – 5 листопада 1943 р.:

“… в 14:35 в штаб корпуса прибыл Маршал Советского Союза С.М. Буденный. Заслушав доклад об обстановке, Маршал дал соответсвующие указания… и разъяснил, что основной задачей корпуса является быстрейший выход на пути отхода противника из Крыма на Каховку и Херсон… Корпус как можно быстрее выводить для захвата переправы через р.Днепр у Голой Пристани… 5-й гвардейский донской казачий кавалерийский корпус вышел в район Голой Пристани, овладел ею, занял г.Цурупинск и был отведен в район сел Нижние Серогозы, Нижняя Торгаевка, Агайманы….”.[Бекет]

Відступаючи, під натиском радянських військ, окупанти залишили на річковій пристані невідправлені до Германії хліб, худобу, посилки. Працівник причалу Я.Д. Куликов приніс захований ще у 1941 році червоний прапор та передав його радянським воїнам. [golapristan history]

Список громадян Голопристанської сільради, що загинули від рук нацистських окупантів — складено у 1944 р. ДАХО, ф. Р – 1479, оп. 1, спр. 121, арк. 2 зв. [Баранюк, Стукалова, etc]

Аренгольд Клара
Аренгольд Яков
Бабіч Григорій Стапанович
Бегун (жинка Бориса Марковича)
Бегун Борис Маркович
Бєдов Василь Петрович
Беречанський Даніл Савельович
Бондаренко ?
Геширвальд (жинка)
Гончаров Дмитро Трофимович
Ігнатенко Юрій Іванович
Левенберг Давід
Левенберг Ліза
Мозесон Борис
Мошкович Сімон Маркович
Окунь Сіма
Ошурк Анатолій
Позюмен Бройна
Поляк Єлізавета Григорівна
Поляк Самоіл Харитонович
Розенфланц ?
Розенфланц Ісак Пінтусович
Розенфланц Ревека Давідовна
Розенфланц Феодосія
Сидоренко ?
Ходій Кузьма Семенович
Цибулькін Петро Осипович
Ципаксюа Циля
Чернов Іван Фадєєвич
Янгер Віра
Ятер Георгій
Ятер Дора Йосипівна
Ятер Ліза Григорівна
Ятер Моісей Соломонович
Ятер Яков Соломонович
Список громадян Голопристанської сільради, що загинули від рук нацистських окупантів — складено у 1944 р. ДАХО, ф. Р – 1479, оп. 1, спр. 121, арк. 2 зв. [Баранюк, Стукалова, etc]

30 жовтня 1943

З Херсона до ГП та Олешек було направлено Pionier-Landungs-Bataillon 214, батальйон інженерних військ Вермахту, для забезпечення понтонної переправи на західну сторону Дніпра відступаючих німецьких і румунських військових частин.[LDW-PLB214].

1942

В ГП функціонувала голопристанська районова управа.

Начальник районової управи “…відповідав за всі підлеглі йому місцеві заклади, господарство і повинен був забезпечувати „спокій та безпеку”, організовувати „вилучення” продукції для рейху і задовольняти потреби армійських підрозділів”. Районні управи у своїй структурі мали такі відділи: загального управління, поліцейський, пропаганди, просвіти, охорони здоров’я, фінансовий, будівельний, промисловий, постачання, трудових ресурсів. З документів голопристанської районової управи видно, управа виконувала широке коло обов’язків від контролю за чисельністю худоби до збору металобрухту. [Тішин О.]

Українська міліція у Голопристанському районі діяла під назвою “Районова Управа Української служби безпеки”. Шеф районової УСБ — Петро Классен, слідчий — Олександр Тютюнник. На печатках офіційних документів був зображений тризуб. Діловодство в колабораціоністських органах правопорядку, як і в усіх установах української адміністрації велося виключно українською мовою у відповідності до директиви рейхсміністра з питань окупованих східних територій А. Розенберга. [Боган С.]

Печатка Голопристанської районової управи

Працювала Голопристанська лікарня та лабораторія при лікарні. [Боган С.]

Єдині свята, які гарантувалися в 1942 р. як вихідні, були: Новий рік – 1 січня, Пасха – 5-6 квітня, Свято праці – 1 травня, Трійця 24-25 травня, Різдво – 25-26 грудня [ТВ №32, 2010] .

11 грудня 1942

Постановою Олешківського гебітскомісара від 11 грудня 1942 р. дозволялося торгувати лише два дні на тиждень: щосереди і щонеділі з 7-ї до 12-ї години дня.

До продажу на базарах допускалися: продукти харчування всіх видів, які не підпадають під обов’язкову здачу; продукти харчування всіх видів, які підлягають обов’язковій здачі, за умови, що продавець виконав свій план обов’язкової здачі і має про це довідку від місцевого районового коменданта; усі речі господарського й хатнього вжитку, одяг і взуття, коли вони належать власникові і продаються самим власником або іншою особою на його доручення, а не перекупником-спекулянтом. Заборонялося продавати на базарах: продовольче і фуражне зерно, птицю та сіль; продукти споживання і речі, якщо вони перепродуються зі спекулятивними намірами; всі єврейські речі, придбані продавцем незаконно чи видані йому законним чином для власних потреб, а не для продажу. Такі речі підлягали негайній конфіскації. [ТВ №32, 2010]

Design a site like this with WordPress.com
Для початку