Гола Пристань (в часописі скорочено до ГП ) — населений пункт, що розташовано по іншу сторону від міста Херсон на лівій стороні річки Конка, притоки Дніпра. Тут на початку 18 ст. козаки Олешківської Січі будували човни і відправлялися на рибну ловлю в Дніпровський (Великий) лиман, возили сіль з Прогнойських соляних промислів. Місце на пустельному піщаному березі річки Конки, з якого у той час козаки переправлялися через Дніпро, називали Голим Перевозом. Роком заснування містечка офіційно прийнято вважати 1709, що відбито на його гербі.
Голопристанщина, як географічна особливість у спогадах людства, звичайно, починає свою історію задовго до завоювання сіх земель Російською Імперією.
В ‘Архіві Коша Нової Запорозької Січі’ з 1743 року по 1750 рік згадується урочище Коршунли або Куршунли, Коршунський або Куршунський перевіз, та річка Коршунка. В ‘Топографічному описі’ цих земель 1774 року, що було зроблено відразу після приєднання земель до Російської Імперії, вказано – Коршунли Гечіди. Це все назва однієї місцевості – тієї, що локалізується в районі сучасної ГП. Опісля, в російсько-турецькій конвенції ‘Про кордони’ від 4 квітня 1775 року, застосовується татарська (турецька) назва Голого Перевозу – Куршун Лигєчіди. [Олег Лиховид]
Татарське слово гечіт означає переправу, перевіз. Перша частина назви Коршунли, в свою чергу, походить від слова коршун, що означає птаха, який українською звучить як шуліка. Звідси татарська назва перекладається як ‘Перевіз Шуліки’. [Олег Лиховид]
Якщо розглядати інший варіант написання Куршунли, то в перекладі з татарської це означає метал свинець. Тобто загальна назва могла б також перекладатися, як ‘Свинцевий Перевіз’. [Олег Лиховид]
За період з 1782 по 1858 рр. на південь України в Таврійську губернію переселилося з північноукраїнських, російських і білоруських губерній 168 тис. осіб. З 1744 р. По 1858 р. на території півдня України оселилося понад 70 тис. німецьких колоністів, а також 130 тис. болгар, греків, гагаузів та представників інших етносів. [Бойко Я.]
ГП входила до складу Збур’ївської волості (рос. Збурьевская волость) Дніпровського повіту (рос. Днѣпровскій Уѣзд): з початку 18-го століття — Катеринославського намісництва, з грудня 1796 р. — Новоросійської губернії, а з 1802 р. і до 1920-х рр. — Таврійської губернії (рос. Таврическая губернія).
Само селище ГП на картах 19-го ст. було розділено на дві частини. Перевіз і хутір Голий1.
Гола Пристань на карті 1872 р.
1 Хутір Голий — це район, де пізніше у радянські часи 20 ст. було розташовано колгосп, потім радгосп, потім все було поступово об’єднано в одне.
Перша частина це пристань біля річки і навколишній цього місця район. Там був причал, від якого йшли торгові шляхи з усіма прибережними поселеннями уздовж річки, де переправлялися чумаки і купці зі своїм товаром через Дніпро. Територія ГП на картах ще довго залишалася роз’єднаною, кордоном був провулок Прикордонний. Таким чином, південна частина ГП від провулка вважалася сільською територією, північна частина — міської.
Приблизно в радіусі кілометра від пристані перебували всі поселення, а також склади біля річки, церква, школа при церкві, два базари, на одному торгували товаром і продуктами, а на іншому худобою (коні, корови, вівці, кози), але торгували на ньому зазвичай в теплу пору. Тут же були і майстерні по ремонту дерев’яних суден і будівництва човнів.
Частина жителів розробляла плавневі землі під городи, вирощувала на пісках баштанні культури. Збільшився промисловий лов риби не тільки в річках і озерах (Ляхове, Калинове, Погоріле), але і в ставках. За користування рибальськими угіддями селяни-рибалки виплачували власникам та орендарям-посередникам від 20 до 150 крб. за сезон. Улов продавали на місцевому базарі або оптом здавали херсонським купцям.
За часів Російської Імперії ГП було віднесено до курортів. У наш час на околиці міста знаходиться грязьовий приморський курорт ‘Гопри’.
Голопристанський район у період національно-визвольних змагань 1917-1921 років, за визначенням [Юрій Щур], був базою для повстанських загонів батьки Махна та атамана Григорьєва.
Оголошена 22 березня 1918 Радянська Соціалістична Республіка Тавриди (у складі РРФСР) юридично оформила входження Дніпровського повіту колишньої Таврійської губернії до складу Української Радянської Республіки.
У червні 1919 р. Головнокомандувач Збройними силами Півдня Росії (рос. Вооруженные Силы Юга России – ВСЮР) генерал Денікін утворив Новоросійську область в складі Херсонської (з Дніпровським повітом) і Таврійської губерній. Але вже з середини 1919 р. Дніпровський повіт досить погано контролювався Урядом Збройних сил Півдня Росії.
16 листопада 1919 р. Новоросійську область було скасовано.
28 січня 1920 р. Херсонська губернія в складі Української РСР була розділена на Херсонську та Одеську. Дніпровський повіт Таврійської губернії увійшов до складу Херсонської губернії з центром в м. Миколаїв.
У грудні 1920 р. Херсонська губернія була перейменована в Миколаївську.
У жовтні 1922 р. Херсонська і Миколаївська губернії об’єднані в одну — Одеську. Територія Дніпровського повіту увійшла до складу Херсонського повіту.
У 1923 р. з волостей: Збур’ївської, Покровської, Бехтерської з центром в ГП радянською владою встановлено Голо-Пристанський район (волость) Херсонського округу (повіту).
З 7 березня 1925 року ГП у складі Херсонського округу Одеської губернії, але вже 3 червня того ж самого року розподіл на губернії було ліквідовано взагалі.
В наслідок адміністративно-територіальної реформи 1930 р. ГП — центр району першої (найвищої) категорії.
За часів нацистської окупації 1941-1943 ГП була центром однойменного району (нім. Rayon Golaja Pristan) Олешківського округу (Kreisgebiet Aleschki) у складі напів-округи Таврія (Teilbezirk Taurien) генеральної округи Крим (Generalbezirk Krim) райхскомісаріату Україна (Reichskommissariat Ukraine).
Під час німецької окупації на територію району повернулися чимало політичних емігрантів, вони влаштовувалися на службу в німецькі адміністративні та каральні органи. [Юрій Щур]
Як адміністративна одиниця Херсонська область була утворена лише 30 березня 1944 р.
З 1958 р. ГП набуває статус міста районного значення в Херсонській області УРСР, є адміністративним центром Голопристанського району.
Сучасний статус курорту закріплено постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 року № 1391.
У 2016 р. населення міста з таким незвичайним ім’ям Гола Пристань досягає близько 15 тис. осіб. Огляд сучасної ГП є на сторінках Вікіпедії.
Гола Пристань ≤ 1950 